Все почалось у вересні... Вона добавила його в друзі, він написав "Привіт!" Вони познайомились в інтернеті, зрозуміли, що в них багато чого спільного. Потім він запросив її погуляти... ввечері. Вони зустрілись, обійнялись при зустрічі. Їм було добре разом, вони сміялись беззупинно, аж до сліз... Здавалось, ніщо не зруйнує їхню дружбу... лише дружбу. Ось так декілька разів вони гуляли, і вона відчула, що може повністю довіряти йому, говорила що думала... і він також. Вона зрозуміла, що цей хлопець, саме тей, про якого вона мріяла... Він був не такий, як всі, просто вона таких ще не зустрічала... Вона помітила, що для нього вона більше ніж просто друг. Хлопець проводив її додому. Прощались вони годину... не могли відірватись один від одного... Він став кращим другом для неї... але вона очікувала більшого. Просто була впевнена, що через деякий час у них буде палке кохання і вони будуть разом завжди...
Дівчина настільки сумувала за ним, навіть якщо вони не бачились 2 дні... Кожного разу, виходячи в місто, оглядалась, шукала його... думала "А раптом зустріну.." Вона зрозуміла, що серцю не накажеш, вона покохала його... всім серцем... всією душею. Малювала його портрет... писала вірші про нього... було таке захоплення. Була впевнена, що у них буде все класно.
Вони знову гуляли. Але хлопець був холодний... Віддалявся під час розмови на крок... на два... Дівчина казала: "Підійди ближче, не відходь так далеко!" На прощання він обійняв її легенько... не стояли вони вже годину біля її під"їзда... а просто розійшлись.
Одного разу він написав:
-Я тебе реально уб"ю. Навіщо ти сказала всім, що я твій хлопець??
-Що? Я такого не казала! Мене запитували про це, але я навпаки казала, що ми друзі.
-Я не вірю тобі.
-А хто тобі цю дурницю сказав?
-Та це вже не важливо! Головне те, що я їм вірю!
-Чому ти мені не віриш?! Адже я твій справжній друг...
-Я не переношу брехню... Навіщо ти таке казала?!
-Повір мені, прошу! Я не казала.
-Ай ладно! Просто не пиши мені.
Але ж насправді вона всім казала правду... Вони просто друзі... Просто деякі люди зговорились... щоб зруйнувати їхні стосунки! Є такі підлі... На наступний день вона знову написала йому, що буде пізно, якщо хлопець не повірить. Вона запевняла, що дарма він так... за такої дурниці психує... Дівчина ненавиділа тих, хто набрехав йому.
Вона телефонувала йому, просила зустрітись, щоб пояснити все... Але він не погодився. Писала вона йому ще довго, а він написав:
-Просто все забудь!
-Але як я можу забути, якщо ти вже з"явився в моєму житті, ти вже нікуди не зникнеш! Не забуду... не кажи такого.
Минув день. Вона захотіла написати йому, але побачила... що вона в чорному списку... На останок він написав: "Набридла мені!" Вона не розуміла, за що хлопець так з нею! За що так вчинив?! Невже він просто використав... повірив тим дівкам, а не їй... Вона вважала його кращим другом... а тепер... просто все зникло. Зруйновані мрії... вони навіть не друзі, просто він такий наївний... повірив тому, кому не треба було. "Значить я така важлива була для нього!"- кричала дівчина. "Він не дорожив нашою дружбою... Як так можна?!" А вона вже пустила його в своє серце...
Хлопець був дуже злий, їхав на машині. Думки про неї не давали йому спокою... Він шкодував про те, що з нею так вчинив, його мучила совість... Він летить на шаленій швидкості, не помітив машину, яка їхала на зустріч.... Все закінчилось. Хлопець розбився.... Дзвонить телефон, їй повідомляють, що він загинув...... В серці в неї був камінь... сльози капали всередину... Дівчина не вірила, що це все з нею, що це реальність... Вона закричала, не почувши себе... Кричала... а сліз не було. Його поховали...
Через деякий час дівчина ішла по вулиці, де вони постійно гуляли, де вона була щаслива... Вона не вірила в те, що побачила.... Перед нею стояв він. Це його душа... вона не знайшла спокою... Дівчина заплакала... і запитала:
-Навіщо ти так вчинив? Що ти наробив?!
Вона почула у відповідь:
-Я люблю тебе, дурненька...
Кохання існує... воно вічне... Просто треба повірити в чудо... ♥
